Психологічні та фізичні симптоми Інтернет-залежності  

        Доктор М. Орзак виділила наступні психологічні і фізичні симптоми, характерні для патологічної Інтернет-залежності:          
        Психологічні симптоми:        
1. Гарне самопочуття або ейфорія за комп'ютером.       
2. Неможливість зупинитися.       
3. Збільшення кількості часу, проведеного за комп'ютером.      
4. Зневага родиною і друзями.        
5. Відчуття порожнечі, депресії, роздратування не за комп'ютеро

6. Неправда роботодавцям або членам родини про свою діяльність

7. Проблеми з роботою або навчанням.   
            Фізичні симптоми: 
1. Синдром карпального каналу (тунельна поразка нервових стовбурів руки, зв'язана       з тривалою перенапругою м'язів).         
2. Сухість в очах.     
3. Головні болі по типу мігрені.    
4. Болі в спині.           
5. Нерегулярне харчування, пропуск прийомів їжі.      
6. Зневага особистою гігієною.     
7. Розлад сну, зміна режиму сну.

 

               Ознаки комп’ютерної психологічної залежності

Дослідники психологічної залежності вважають, що дитину в комп’ютерній грі особливо приваблюють такі моменти:       
– наявність власного інтимного світу, в який більше нікому немає доступу;           
– реалістичність процесів у комп’ютерному світі;         
– повне абстрагування від навколишнього;       
– відсутність відповідальності;     
– можливість виправити будь-яку помилку шляхом багаторазових повторень гри з початку; 
– можливість самостійно приймати будь-яке рішення (в межах правил гри) 
        Крім можливостей, які несе в собі комп’ютер, у виникненні комп’ютерної залежності існують соціально-економічні причини. Завдяки здатності комп’ютера заповнювати дозвілля, батькам часто буває зручно для себе всадовити дитину за його пульт на необмежений час, радіючи її захопленням новою іграшкою і своєму тимчасовому звільненню від батьківських обов’язків. Батьки віддають перевагу заповнення дозвілля дитини комп’ютерними іграми перед іншими способами, які потребують значних грошових витрат і безпосередньої участі дорослих (спорт, мандри, заняття різними видами мистецтва і т.д.). очевидно, що в переважному виборі комп’ютерних розваг над іншими відіграє роль недостатня компетентність батьків у питаннях впливу електронних розваг на фізичне і психічне здоров’я своїх дітей. 
        Треба зазначити ще одну особливість взаємодії дитини з комп’ютером, яка зумовлює порушення міри цієї взаємодії. На відміну від занять спортом або рухових ігор, грати з комп’ютером можна значно довше, оскільки фізичне навантаження на м’язи мінімальне і відчуття втоми, яке сигналізує про вичерпність сил, з’являється значно пізніше, ніж під час гри, наприклад, у футбол. Відтак через відсутність своєчасних сигналів від м’язів надмірне навантаження комп’ютерною діяльністю, спілкування в Інтернеті або комп’ютерними іграми призводить до перевантаження мозку, зору, хребта, підвищення артеріального тиску, що негативно впливає на психіку дитини.           
          Таким чином, власне кібернетичний простір, завдяки своїм величезним можливостям зацікавити людину, та деякі соціально-економічні чинники створюють передумови виникнення комп’ютерної залежності.   
          Як розпізнати початок виникнення комп’ютерної залежності у дитини? 
        У науковій літературі, присвяченій проблемам комп’ютерної залежності, серед головних ознак, що свідчать про її початок, наводять такі:     
– небажання облишити роботу або гру на комп’ютері;  
– роздратування, прояв агресивності через вимушені відволікання;

– нездатність або небажання спланувати заздалегідь кінець роботи або гру на комп’ютері; 
– надмірні стосовно статків сім’ї грошові витрати на постійне оновлення програмного забезпечення та пристроїв комп’ютера, всілякі добування грошей (навіть крадіжки) для купівлі нових ігор або відвідування ігрових залів; 
– забування про домашні справи, навчання, домовленості зустрічі упродовж роботи або гри на комп’ютері;            
– нехтування власним здоров’ям, гігієною і сном на користь спілкування з комп’ютером; 
– готовність задовольнятися нерегулярним, випадковим харчуванням, не полишаючи комп’ютера;      
– відчуття емоційного піднесення під час роботи або гри на комп’ютері; 
– обговорення комп’ютерної тематики з усіма, хто хоча б трохи знається на цьому. 
           Таким чином, за допомогою цих ознак комп’ютерної психологічної залежності батьки й учителі можуть своєчасно розпізнати її початок у дитини і звернутися за допомогою принаймні до шкільного психолога.

Профілактика комп’ютерної та Інтернет-залежності.Де шукати захисту? Що конкретно робити?

               З небезпечним контентом на конкретних сайтах ще можливо боротися. Зокрема, Центр «Ла-Страда-Україна»  підтримує електронну «гарячу» лінію    з протидії дитячої порнографії в Інтернеті - www.internetbezpeka.org.ua . Там можна анонімно залишити адресу  сайту і повідомити, який саме підозрілий контент ви побачили. Експерти та юристи «Ла-Стради» перевірять ресурс, і якщо він дійсно небезпечний, то будуть вживати заходів, аби вилучити контент. 

        Однак контролювати он-лайн спілкування дитини надзвичайно складно, навіть якщо заблокувати конкретні сайти і припустити дивовижну ситуацію з відсутністю відверто небезпечного контенту. Проблемою може бути і психологічний аспект – небажання дитини щось розповідати, адже діти соромляться говорити про такі речі: якщо, наприклад, хтось запропонував  щось непристойне, то дитина це може тримати в собі.

        Тому у батьків виникає одне запитання: що конкретно робити?

      По-перше, потрібно розповісти дітям елементарні принципи безпеки в інтернеті. Найголовніше правило, яке діти мають знати напам’ять:  не повідомляти особисту інформацію незнайомим людям – адресу, телефон, місце навчання чи прогулянок. І не зустрічатися з віртуальними знайомими, або принаймні попереджати батьків, куди і з ким дитина збирається йти.

       По-друге, існує жорсткий метод – це числені електронні системи батьківського контролю. Найпростіший варіант –вбудована система контролю у Windows7, до якої вже нічого додатково завантажувати не потрібно.  За допомогою цієї системи можна заблокувати сайти чи програми, поставити обмеження у часі, так що дитина не зможе в певні години сидіти в інтернеті.  (Це все потрібно робити з облікового запису адміністратора,  а для дитини створити власний обліковий запис). Можна також налаштувати систему так, що дорослий побачить у відсотковому співвідношенні, як часто та на які сайти заходить дитина.

        Однак, чи встановлювати такий електроний батьківський контроль чи ні – це вже вибір кожної родини. Можливо, він і буде ефективним в певних моментах. Але ж сама дитина точно не зрадіє, коли не зможе зайти в інтернет у звичний час або коли не завантажиться улюблений Вконтаке, і така жорстка заборона може лише погіршити ситуацію. Намір зайти на бажаний сайт дитина зможе втілити в життя і на комп’ютері друга.

        Тому є ще й інший спосіб. Описати його легше, ніж можливості системи батьківського контролю, проте втілити в життя – значно важче. Це – довіра. Дитина і підліток  повинна знати, що якщо її щось засмутило, неприємно здивувало в мережі, якщо вона у чомусь не впевненна – то вона може про це розповісти, і дорослі її вислухають. Звичайно, інтернет-безпека тісно переплітається з кліматом у родині взагалі. Якщо дитина не довіряє батькам і не може розказати про реальні проблеми, тоді зростає небезпека  вплутатися в неприємну історію в он-лайні.

         Радимо щодня запитувати своїх дітей: що гарного і що поганого вони бачили чи читали в інтернеті. Дитина повинна розуміти – інтернет може звалити на її голову багато інформаційного сміття, і можна взагалі забути,  що збирався шукати. Тому потрібно навчити дітей проявляти свою волю в Інтернеті, ставити свої цілі та не відхилятися від них, критично ставитися до повідомлень у мережі.

         Дитина має усвідомлювати, що Google, який відповідає на питання – це не замінник мозку, він іноді може давати і неправдиву інформацію, тобто це і друг і ворог одночасно. Друг – тому що завдяки ньому можна знайти альтернативні точки зору, адже предмети у школі часто викладають дуже однобічно, а  інтернет може бути інструментом більш повного розуміння речей. Ворог – тому що далеко не завжди пропонує правдиві відповіді.

        Фахівці переконані, що найкраще щеплення від інтернет -залежності – це знання про справжню сутність речей. Спочатку дитині потрібно показати, що таке мистецтво, тобто найкраще спершу вчити дітей грати на скрипці, потім навчити англійської мови, математиці, і лише потім – знайомити з інтернетом. Перед тим як малювати в Paint, потрібно помалювати справжніми фарбами, відчути їх запах.

         «Молодь на студіях створює спецефекти, але вони ж ні разу не чули, як скриплять крила сови у зимовому лісі. Необхідно дати дітям хоча б невелику кількість справжнього досвіду» (Ігор Паламарчук, директор навчального центру інформаційних технологій «i-klass») 

        Тоді дитина буде пам’ятати справжні сутнісні моменти, і очевидно зрозуміє, що комп’ютер – це не ціль життя, а лише інструмент, який може допомогти робити багато корисних речей. Звичайно, це не гарантує безпеку дитини у веб-просторі (таку безпеку мабуть може гарантувати лише повна цифрова ізоляція). Але принаймні тоді дитина буде більш критично підходити до веб-контенту і спілкуванню в онлайні. 

 

Пам’ятка

Рекомендації Інтернет-залежному

 

·         Визнайте, що у Вас є залежність.  Ви  не зможете боротися з нею, поки не зрозумієте, що схильні до неї.

·         Знайдіть якийсь інтерес, що стане для вас альтернативою Інтернету. Відвідуйте різні групи і клуби, займайтеся спортом, музикою, танцями, співом та ін.

·         Поповнюйте запас Ваших знань. Напевно є безліч книг, які б Ви давно хотіли прочитати. Почитайте енциклопедію натомість проглядання Вікіпедії.

·         Заплануйте сімейний вечір. Замість того, щоб дивитися телевізор або проводити час поодинці, зберіться разом із сім’єю, повечеряйте, а потім придумайте спільну розвагу, наприклад, пограйте в настільну гру.

·         Встановіть ліміт часу роботи Вашого комп`ютера. Визначте скільки разів на тиждень Вам необхідно виходити в Інтернет. Вимикайте комп`ютер, якщо у Вас немає необхідності в ньому.

·         Використовуйте таймер. Перш ніж сісти за комп`ютер, встановіть таймер на 30 хвилин. Сигнал нагадає вам, скільки часу Ви провели за комп`ютером.

·         Зідзвонюйтеся і зустрічайтеся з друзями замість того, щоб тримати з ними зв`язок через Інтернет.

·         Намагайтеся триматися осторонь від сайтів, які можуть викликати звикання. В основному це соціальні мережі, форуми чи сайти розваг. Якщо Ви відчуваєте, що Ваша залежність від цих сайтів занадто сильна, просто заблокуйте їх.

·         Сидячи перед комп’ютером, робіть перерви кожні 15 хвилин – ваші очі і м’язи повинні відпочивати.

·         Не їжте сидячи за комп'ютером. Харчування в окремому місці допоможе вам відволіктися від режиму он-лайн.