Психічне і фізичне насильство над дитиною: сутність і ознаки

Насильство над дітьми розглядається як порушення прав людини, приклад примусового контролю, який одна людина практикує над іншою, домагання, будь-які інші дії чи бездіяльність, що полягають у застосуванні психічного, емоційного тиску або фізичної сили з метою заподіяння шкоди дитині .

Проявами насильства щодо дітей вважаються і нехтування дитини, ухилення від обов'язків щодо дитини, відсутність у сім'ї доброзичливої атмосфери (психологічна ізоляція), недостатнє забезпечення дитини доглядом та опікою, втягування дитини у з'ясування стосунків та використання її з метою шантажу. На сьогодні прийнято розрізняти такі види жорстокості стосовно дітей:

1. Фізичне насильство - це нанесення дитині фізичних травм і тілесних ушкоджень, застосування жорстоких фізичних покарань. Ці дії можуть здійснюватися у вигляді биття, катувань, струсу, ударів, ляпасів, тягання за вуха, припікання гарячими предметами, рідинами, засвіченими сірниками, сигаретами, у вигляді  укусів.   Фізичне насильство включає також залучення дитини до вживанням наркотиків, алкоголю, примушення до прийому отруйливих речовин або медичних препаратів, що викликають одурманення, а також спроби задушення або втоплення дитини.

Проблема фізичного насильства з боку батьків може виявлятися в процесі роботи з іншими проблемами: порушеннями поведінки, шкільною дезадаптацією, конфліктами в школі і сім'ї.

  Фізичне насильство. Включає всі форми травматизму, що спричинені навмисними діями дорослих: переломи кісток, черепно-мозкові травми, синці на тих частинах тіла, на яких вони не повинні з'являтися, коли дитина грається, опіки, подряпини, опіки від цигарок, сліди людських укусів; подання невід­повідної їжі, напоїв або медикаментів (наприклад, наркотиків чи алкоголю, щоб змусити дитину заснути).

Сексуальне насильство - це залучення залежних, незрілих дітей і підлітків до сексуальної активності, яку вони не повністю усвідомлюють, на яку вони не можуть дати інформовану згоду або яка порушує соціальні (суспільні) табу на сімейні ролі.

Сексуальне насильство включає внутрісімейні і несімейні форми насильства і всі типи сексуальної активності: оголення, оральні, анальні і сексуальні генітальні контакти, дитячу порнографію, демонстрацію непристойних дій, сексуальні ритуали. Інцестом називають всяку сексуальну активність між  дорослими і дітьми, які є   близькими родичами (включаючи вітчимів і опікунів).

Байдуже ставлення до дітей (занедбання дитини). Включає небажання задовольнити потреби дітей в одязі, їжі, медичній допомозі, тобто батьки не надають адекватну опіку і захист для дитини [2]. Зневага потребами дитини - соціально-педагогічна занедбаність (відсутність турботи, належного догляду, зневага потребами в освіті, медичному огляді, фізичному і емоційному здоров'ї)  - нездатність батьків забезпечити розвиток дитини - там, де вони зобов'язані це зробити.

          Емоційне (психічне) насилля. Це вплив на психіку дитини шляхом залякування, погроз (зокрема, фізичною розправою), щоб зламати волю до опору, відстоювання своїх прав та інтересів. Примушення дитини робити те, що суперечить її моральним принципам, висміювання, дратування, кривдження, залякування, постійна критика, ігнорування дитини, приниження, терор.

У найзагальнішому вигляді під психологічним або емоційним насильством розуміється нездатність батька або іншої особи, що піклується про дитину, «забезпечити відповідну для дитини доброзичливу атмосферу; воно включає дії, що роблять несприятливий вплив на емоційне здоров'я і розвиток дитини: обмеження його активності, образи, осміяння, погрози і залякування, дискримінацію, неприйняття і інші нефізичні форми жорстокого звернення» (цит. по [Насилие и его влияние на здоровье. Доклад о ситуации в мире / Под ред. Этьенна Г. Круга и др. – М.: Весь Мир, 2003.])

1)     Психологічне насильство - це такі дії і відношення до дитини з боку батьків, близьких людей, вихователів, педагогів, які приводять до постійного переживання дитиною своєї неуспішності, нездатності, непотрібності і нещастя (створено недоброзичливе середовище, використовується роз'єднуючий тип спілкування, залякування, образи, насмішки, ворожість, невиправдані завищені очікування і вимоги батьків і педагогів). Психологічна жорстокість - насильство над дитиною шляхом погроз, словесних образ, залякування, переслідування.

Емоційне, або психологічне, насильство - постійне відкидання, приниження (замикання дитини в темній кімнаті), погрози і залякування, перетворення дитини на «козла відпущення» людьми, які повинні берегти його і піклуватися про нього.

Психологічне насильство є невід'ємною частиною фізичного і сексуального насильства і завжди супроводжує їх.

Діти, що піддаються емоційному насильству, відчувають себе непотрібними, поганими, дурними, нікчемними, часто мають низьку або нестійку самооцінку, переживають відчуття власної неспроможності. 

Дитина може реагувати на хронічне переживання психологічного насильства різними  соматичними розладами: безпричинні підйоми температури, болі в животі, головні болі тощо - це характерні симптоми в дітей, що переживають емоційне неблагополуччя. В серйозних випадках, наслідком емоційного насильства  може бути посттравматичний стресовий розлад.

          Економічне насильство - умисне позбавлення дитини житла, одягу, їжі й інших матеріальних цінностей.