Консультація для батьків «Як організувати предметно-ігрове середовище для малюка»

Консультація для батьків

« Як організувати предметно-ігрове середовище для малюка»

Розвиток дитини є складною єдністю внутрішніх змін її психічної діяль-ності (сприймання, пам'яті, мислення, волі та ін.) і форм її самореалізації (умінь, навичок тощо). Відбувається він у різноспрямованій взаємодії усіх чинників, одним з яких є зовнішнє (розвивальне) середовище, в якому відбу-вається педагогічний процес і яке є його важливою складовою частиною.

Розвивальне середовище - комплекс психолого-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, ергономічних, естетичних умов, що забезпе-чують організацію життя дітей у дошкільному закладі.
Навчання, виховання, розвиток дитини повинні відбуватися в атмосфері захищеності, психологічного комфорту. Це означає, що оточення дитини має бути безпечним як щодо гігієни, умов життєдіяльності загалом, так і в морально-психологічному аспекті. Передусім навколишнє середовище повинно відповідати структурі когнітивної (пізнавальної) сфери дитини, передбачати можливості вільного розвитку ігрової та інших видів її діяльності.
Завдання педагога полягає насамперед у наданні дитині засобів самороз-витку й ознайомленні її з правилами користування ними.
Сучасні дослідники розглядають розвивальне предметне середовище як систему матеріальних об'єктів діяльності дитини, що функціонально моделює зміст її духовного і фізичного розвитку. Збагачене середовище передбачає єдність соціальних і природних засобів забезпечення повноцінної життєдія-льності дитини. Сюди відносять архітектурно-ландшафтні та природничо-екологічні об'єкти; художні студії; ігрові та спортивні майданчики; конструктори; тематичні набори іграшок, посібників; аудіовізуальні та інформаційні засоби виховання і навчання.
Розвивальне предметне середовище має відповідати віковим особливостям дітей.
Усі елементи розвивального середовища покликані забезпечувати і сти-мулювати вільний вибір і зміну видів діяльності дитини, створювати ак-туальні для неї і доступні для її розвитку проблемні ситуації. Для цього вони повинні бути інформативними, емоційними, втілювати в собі пізнавальну та емоційну новизну.
Особливо ефективно впливає на дітей, передусім на їхню рухову активність, предметно-ігрове середовище.
У ранньому дитинстві відбувається становлення і розвиток усіх психіч-них процесів дитини - сприймання, пам'яті, наочно ділового мислення, уяви. Вона дізнається про навколишні предмети, засвоює способи дій у побуті, грі, на заняттях, починає орієнтуватися у формі, кольорі, величині, оволодівати активним мовленням. Пізнавальна активність спонукає дитину досліджувати все, що її оточує, тому так важливо правильно організувати предметно-ігрове середовище .
          Усі предмети й іграшки  повинні бути розташовані на рівні очей дити-ни, щоб до них вільно можна було  дістатися, взяти в руки, обстежити, погратися з ними.
Іграшки й посібники, які оточують дітей, тією чи іншою мірою впливають на їх розвиток. У осередку розвивальних ігор діти вчаться діяти з предметами: співвідносити, порівнювати, класифікувати їх за певною ознакою
Відомо, що для формування наочно-дійового мислення, яке є основою всіх форм мислення, особливе значення мають співвідносні дії, тобто дії з двома і більше предметами. Саме такі дії лежать в основі однієї з найулюбленіших дитячих ігор - розкладання предметів у різні ємкості. Малюк може зосеред-жено збирати в коробку палички, каштани, жолуді, перекладати їх у різні мисочки, а відтак знову в коробку.
Крім того. У малюка повинні бути сюжетно-дидактичні панно, до яких ґудзи-ками, кнопками, "липучками" кріпляться зображення тварин, рослин, предметів; різні види мозаїк; набір "Маленький майстер"; лото з малюнками на різну тематику, настільно-друковані ігри; набори з чотирьох та шести кубиків з розрізаними картинками на гранях, різні види конструкторів і будівельного матеріалу, коробки з маленькими іграшками для обігравання різних конструкцій тощо.  Куточок сенсорики включає в себе ігри,що спрямовані на розвиток усіх органів чуття дітей та засвоєння ними сенсорних еталонів. Це різноколірні та одноколірні башточки; різноманітні пірамідки; три - та чотирискладові мотрійки; вкладки різної форми та величини; різноколірні циліндри, ковпачки; набір предметів червоного, жовтогарячого, жовтого, зеленого, синього, фіолетового, чорного та білого кольорів; шнурівки, застібки різного виду; пластикові баночки з різноманітним наповненням; набори кубів і куль різної величини й кольору; гірки для прокочування кульок, дощечки з різною фактурою поверхні тощо.  
Для успішної соціалізації дітей важливо, щоб вони змалку набували життєво необхідних знань про предмети і явища, що їх оточують, навчались орудувати з предметами. Діти раннього віку дуже спостережливі. Вони наслідують дорослих, прагнуть активно діяти. У грі з'являється роль, не-складний сюжет. Проте гра виникає у малюків здебільшого під впливом зорових образів. Ось чому необхідно мати іграшки та предмети, які максимально наближують дітей до знайомих їм предметів побуту: ігрові меблі (кухня, ліжко, колиска, столик, крісла тощо); образні іграшки (ляльки, пупси, іграшкові звірята); комплекти постільної білизни; набори одягу для ляльок; набори посуду тощо. Ігрові матеріали, що пропонуються дітям, яскраві й досить мобільні, легко трансформуються зі зміною теми гри.
Діти третього року вже самі здатні заміщувати один предмет іншим, тому в цьому осередку ми розмістили, що їх діти використовують за потребою у своїх іграх як замісники: клаптики тканини, дощечки, картонні коробки. Невід'ємною частиною  сюжетно-рольової гри є куточок вбирання. Дітям раннього віку дуже подобається прикрашати себе намистом, стрічками, вбиратися у різний одяг, позувати перед дзеркалом. Тут зароджу-ються основи театралізованої діяльності. Малюки отримують заряд позитивних емоцій від можливості спілкуватися з навколишнім світом та однолітками. Для вбрання можна використовувати хусточки, шарфи  різного кольору, спіднички, фартушки, віночки, стрічки, банти, сумочки, намисто та інші прикраси.
Діти будь-якого віку із задоволенням займаються образотворчою діяльністю. Але в ранньому дитинстві ці заняття по-особливому емоційні, вони несуть дітям радість, піднесення, задоволення. Завдання ж дорослих - створити для них відповідні умови. Організовуючи осередок образотворчої діяльності, треба дбати не лише про те, щоб діти отримати тут позитивні емоції, а й про розвиток їхніх творчості, допитливості, уяви та ініціативи.